А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду — сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…
![](https://myshkovychi.vovbsr.te.ua/wp-content/uploads/2024/02/fb_img_17089426977127710406899018874439-1024x768.jpg)
![](https://myshkovychi.vovbsr.te.ua/wp-content/uploads/2024/02/fb_img_17089426930025283874300880076109-1024x768.jpg)